Ingram: гносеологія явища

Ingram: гносеологія явища. Частина I

11 грудня 2012 року тишу вулиці Єфремова у Львові розірвали вибух гранати та інтенсивна автоматна стрільба. Але жителі цієї тихої вулиці марно шукали потім сліди від куль на стінах своїх будинків. Група захоплення, що складалася з працівників Львівського і Київського УБОЗів, проводила операцію по затриманню особливо небезпечних злочинців, яких дуже важливо було взяти живими, і тому граната була світлошумовою, а патрони — холостими.

Але залякати не вдалося. За кілька секунд, поки мікроавтобус групи захоплення перегороджував дорогу «Ланосу» зі злочинцями і спецназівці рвонулися до автомобіля, в ньому встигли прозвучати два зовсім не холості постріли з револьвера .38-го калібру. Першим був смертельний постріл в голову тому, хто сидів на задньому сидінні «Ланоса». А ось другому пострілу, теж в голову, але тому, хто сидів за кермом, завадили спецназівці: куля завдала лише дотичне поранення.

Пистолет-пулемет Ингрэм M10 и M11. Устройство. Вес. Размеры

В 1946 году американцу Гордону Ингрэму не удалось покорить рынок оружия с помощью своего автомата модели 5, который производила основанная им фирма Ordnance Company. Автоматы в то время предлагались в очень большом количестве, и Ингрэм не нашел покупателя. Тем не менее три года спустя он представил другой автомат модели 6. которая была очень похожа на автомат Томпсон Ml А1. Оружие этого типа, как и последующие модели 7,8 и 9, продавалось в США и южноамериканских государствах.

Ингрэм M10 и M11 – видео

Серийное производство автоматов Ингрэм в большом количестве было налажено на основанном в 1970 году предприятии Military Armament Corporation, затем они выпускались фирмой RPB Industries Inc. в Атланте, штат Джорджия, и на других предприятиях. Это были усовершенствованные модели Ингрэм M10 и короткая версия небольшой массы Ингрэм M11.

Мини-автоматы с большой мощностью огня могут применяться для ведения ближнего боя и легко обслуживаются одной рукой. Они использовались военизированными подразделениями и силами безопасности, как альтернативный вариант ручного огнестрельного оружия. Автоматы могут переноситься скрытно и оснащаться глушителем, который прикручивается к стволу.

Мини-автомат Ингрэм M10 и M11 действует на основе использования энергии отдачи, имеет свободный, расположенный над стволом массивный затвор. Почти весь ствол находится в корпусе, шахта магазина — в рукоятке. Отдача почти не ощущается, положение при автоматическом огне достаточно стабильное. Режим огня устанавливается и правой, и левой рукой. Также обеими руками можно приводить в действие предохранитель, держатель магазина, фиксатор выдвигающегося плечевого упора и рукоятку перезаряжения. Прицел установлен стационарно.

Для подачи боеприпасов используются прямые длинные магазины различной емкости. Сначала оружие снаряжалось только патронами Парабеллум 9×19, позже модель 10 стала производиться и для патронов 11,43×23 образца .45 АСР. Короткая версия снаряжается патронами 9×17 образца .380 АСР. Стрельбу одиночными выстрелами можно вести одной рукой. Темп стрельбы — 50 выстр./мин.
За исключением ствола, все оружие состоит из металлических штампованных деталей. Поскольку затвор слишком легок, его утяжеляют свинцом. Для разборки оружия специальные инструменты не требуются.

Ингрэм M10 без магазина и с глушителем PowerSpring

Одного разу в Уганді

27 червня 1976 року з аеропорті Еллінкон в Афінах вилетів аеробус A300B4 компанії «Ейр Франс», що виконував рейс № 139 Тель-Авів–Париж. На його борту було 248 пасажирів і 12 членів екіпажу. Незабаром після вильоту в 12:30 літак був захоплений терористичною групою, в яку входили Вілфред Безе і Бригіта Кульман з німецької ліворадикальної організації «Революційні осередки», а також двоє палестинців з Народного фронту звільнення Палестини.

Після дозаправки в Бенгазі (Лівія) літак приземлився в міжнародному аеропорту Ентеббе, в 35 км від Кампали, столиці Уганди, де до терористів приєдналися ще четверо співучасників. Зловмисники висунули вимогу про звільнення 40 палестинців, які відбувають ув’язнення в Ізраїлі, і 13 екстремістів з в’язниць Кенії, Франції, Швейцарії та Західної Німеччини. У разі невиконання вимог вони погрожували почати розстрілювати заручників. Пізніше більшу частину пасажирів терористи звільнили, залишивши тільки 106 заручників, більшість з яких були євреї. Аеропорт охороняв підрозділ армії Уганди, яка підтримувала екстремістів. Ізраїльські спецслужби прийшли до висновку, що вихід може бути тільки одним — силове вирішення проблеми. Для проведення операції «Удар грому» (пізніше перейменована в операцію «Йонатан») була створена спецгрупа з бійців підрозділу «Сайерет Маткаль» Генерального штабу і бригада «Цанханім» Армії оборони Ізраїлю. Штурмовим загоном, якому необхідно було захопити будівлю аеропорту і звільнити заручників, командував підполковник Йонатан Нетаньяху.

Аеробус «Ейр Франс» рейсу № 139 прямує з Бенгазі в Ентеббе

Завантаження «Мерседеса» з групою бійців «Сайерет Маткаль» в транспортник

У будівлі аеропорту під охороною семи терористів перебувало багато заручників, тому постало питання про недоцільність використання при штурмі ізраїльських пістолетів-кулеметів UZI з їх патронами 9 мм Luger, стрільба якими могла призвести до великих жертв серед заручників. Як стверджується, UZI було вирішено замінити пістолетами-кулеметами Інгрем M11 з більш слабкими патронами 9×17 мм.

Цьому факту не приділяють особливого значення і про це рідко згадується в описах тих подій. Але в спогадах одного з учасників цього рейду, який, судячи по всьому, має відношення більше до авіації, ніж до стрілецької зброї, зустрівся цікавий момент. Він вказує, що бійці, які перебували в автомобілі разом з підполковником Нетаньяху, були озброєні чорними «пістолетами угандського зразка, оснащеними глушниками». Цей чорний «Мерседес» був копією лімузина угандського диктатора Іді Аміна, канібала і великого друга радянського народу. Автомобіль спеціально підготували і везли транспортним літаком разом з загримованими під негрів бійцями «Сайерет Маткаль» для того, щоб, не викликаючи підозр, наблизитися до постів угандських солдат для їх тихої ліквідації. Може, ще й через це постало питання заміни зброї. А цими «пістолетами угандського зразка з глушниками», судячи з усього, і були невеликі Інгрем M11.

Чому ж вони «угандського» зразка? Адже самі ізраїльтяни «посватали» продукцію МАС Іди Аміну всього кілька років тому, коли між ними були більш дружні відносини. Африканському диктатору дуже сподобалася заокеанська стріляюча новинка, і він навіть купив «кілька сотень» пістолетів-кулеметів. Скільки саме — Мітчелл Вербелл зазвичай не уточнював, але не забував про Іди Аміну, перераховуючи в інтерв’ю журналістам комерційні успіхи своєї фірми.

Штурм аеропорту Ентеббе ізраїльськими командос з приземленням транспортників прямо на льотне поле в ніч з 3 на 4 липня 1976 р. пройшов успішно. В результаті терористів і 24 угандських солдат було вбито. Ізраїльтяни звільнили 102 заручника, при цьому загинули три заручника, були поранені п’ятеро бійців штурмового загону, загинув один — підполковник Йонатан Нетаньяху. «Удар грому» вважається однією з кращих операцій сил спеціального призначення. А для дітища Гордона Інгрема це виявилося рідкісним винятком. Бо популярність Інгрем М10 і M11, якщо не брати в розрахунок кінематограф, здебільшого іде з кримінальних хронік. (Продовження слідує)